середа, 23 лютого 2022 р.
понеділок, 21 лютого 2022 р.
неділя, 20 лютого 2022 р.
пʼятниця, 18 лютого 2022 р.
четвер, 17 лютого 2022 р.
середа, 16 лютого 2022 р.
вівторок, 15 лютого 2022 р.
понеділок, 14 лютого 2022 р.
пʼятниця, 11 лютого 2022 р.
четвер, 10 лютого 2022 р.
середа, 9 лютого 2022 р.
вівторок, 8 лютого 2022 р.
понеділок, 7 лютого 2022 р.
неділя, 6 лютого 2022 р.
пʼятниця, 4 лютого 2022 р.
четвер, 3 лютого 2022 р.
середа, 2 лютого 2022 р.
вівторок, 1 лютого 2022 р.
План самоосвіти вчителя біології
План самоосвіти вчителя біології
Інтерактивні методи навчання
Нині перед кожним учителем постала проблема: як навчити дітей. Проблема методів навчання найбільш дискусійна і при визначенні суті методів, і при намаганні дати їм чітку класифікацію . Щоб забезпечити учня міцними знаннями, слід надати вчителеві право на вибір методів навчання та організації навчально-виховного процесу . То що ж таке метод навчання?
Метод навчання – це впорядковано організована взаємодія вчителя і учнів, яка веде до досягнення мети навчально-виховного процесу.
Нині приділяють належну увагу інтерактивним методам навчання, в яких процес навчання поєднується із процесом спілкування, а активність школярів перевершує активність учителя. Інакше кажучи, навчання проходить у процесі спільної злагодженої роботи групи учнів та вчителя, під час якої аналізуються , обговорюються та розв’язуються навчальні й професійні завдання.
До переваг моделі інтерактивного навчання можна віднести наявність діалогу між учнями та вчителем, що дозволяє суб’єкту цього процесу найкращим чином продемонструвати свої інтелектуальні здібності й відчути власну здатність успішно засвоїти навіть складний матеріал. Досягається це за допомогою взаємного, сумісного навчання і співпраці у групі. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, а також дає можливість педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання школярі вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обдумані рішення і набувають навички думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї та концепції, знаходження необхідної інформації, трактувати й застосовувати її в конкретних умовах.
До слабких сторін інтерактивного навчання відносяться такі: досить важко налагодити постійно діючий механізм відповідного стилю спілкування; дорослим складно контролювати процес взаємозумовленого навчання, а результат не завжди ефективний. Щоб подолати ці труднощі треба починати з поступового включення елементів інтерактивної моделі у навчальний процес, якщо вчитель або учні з ними не знайомі – до них необхідно звикнути. На додачу до цих умов слід постійно пам’ятати, що використання інтерактивних технологій – це не панацея, а тільки засіб для досягнення тієї психологічної атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливість дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.
Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона передбачає цілком конкретні й прогнозовані цілі. Одна з таких цілей полягає у створенні комфортних умов навчання, за яких той, кого навчають, відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання.
Основні правила організації інтерактивного навчання
Правило перше. До роботи мають бути залучені тією чи іншою мірою всі учасники. Із цією метою слід використовувати технології, які дозволяють включити всіх учасників семінару в процес обговорення.
Правило друге. Треба подбати про психологічну підготовку учасників. Йдеться про те, що не всі, хто прийшов на заняття, психологічно готові до безпосереднього включення в ті або інші форми роботи. У зв'язку з цим корисні розминки, постійне заохочення учнів за активну участь у роботі, надання можливості для самореалізації.
Правило третє. Під час використання інтерактивних технологій тих, хто навчається, не має бути багато. Кількість учасників і якість навчання можуть перебувати в прямій залежності. Оптимальна кількість учасників — 25 осіб. Тільки за цієї умови можлива продуктивна робота в малих групах.
Правило четверте. Уважно поставтеся до підготовки приміщення для роботи. Воно має бути підготовлене з таким розрахунком, щоб учасникам було легко пересаджуватися для роботи у великих і малих групах. Для тих, кого навчають, необхідно створити фізичний комфорт.
Правило п'яте. Уважно ставтеся до питань процедури й регламенту. Про це треба домовитися на самому початку й постаратися не порушувати його. Наприклад, усі учасники будуть проявляти терпимість до будь-якої точки зору, поважати право кожного на свободу слова, його достоїнства,
Правило шосте. Уважно поставтеся до розподілу учасників семінару на групи. Спочатку його краще побудувати на основі добровільності. Потім доречно скористатися принципом випадкового вибору.
Обов'язкові умови організації інтерактивного навчання:
довірчі, принаймні позитивні стосунки між тим, хто навчає,
і тими, кого навчають;демократичний стиль;
співробітництво в процесі спілкування того, хто навчає, і тих,
хто навчається, між собою;опора на особистий («педагогічний») досвід тих, хто навчається, включення до навчального процесу яскравих прикладів,
фактів, образів;різноманіття форм і методів подання інформації, форм діяльності тих, хто навчається, їх мобільність;
включення зовнішньої та внутрішньої мотивації діяльності,
а також узаємомотивації тих, хто навчається.
Чому ми говоримо «так» інтерактивним методам?
Вони забезпечують:
високу мотивацію;
міцність знань;
творчість і фантазію;
комунікабельність;
активну життєву позицію;
командний дух;
цінність індивідуальності;
свободу самовираження;
акцент на діяльність;
взаємоповагу;
демократичність.
Розмаїтість видів діяльності учнів на уроці з урахуванням їх індивідуальних особливостей
Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу.
Час обговорення в малих групах – 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.
Групові методи:
Робота в парах.
Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками й дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.
Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).
Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один у попередню й ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються й діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.
Карусель. Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються “попарні суперечки” кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).
Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: “спікер” – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), “секретар” (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), “посередник” (стежить за часом, заохочує групу до роботи), “доповідач” (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).
Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.
Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи та власні здобутки.
Фронтальні методи:
Велике коло. Учні сидять по колу й по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Учитель може взяти слово після обговорення.
Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний “мікрофон”.
Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу “можна зробити такий висновок…”, “я зрозумів, що…”
Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується й не обговорюється до закінчення висловлювань.
Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, або поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом .
Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, й фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми .
У процесі застосування інтерактивного навчання постійно виникали різні проблеми та труднощі. Вважаю за доцільне їх навести, щоб показати практичний сторону інтерактивного навчання.
Отже, типові проблеми:
Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо й має, боїться висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: “У нас рідко запитують власну думку”, “Чи цінна моя думка?”, “А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?”, “Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету” тощо.
Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.
Учень не готовий у процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс.
Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.
Труднощі в малих групах: лідери намагаються “тягнути” групу, а менш підготовлені учні відразу стають пасивними.
Часто трапляється висловлення відверто антисуспільних думок з метою завоювання “авторитету”, привертання уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, учень починає демагогію: “Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю й Ви мене не переконаєте!”
Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навичок роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.
При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.
Як показали результати педагогів-практиків, після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:
∙ учні набули культури дискусії;
∙ виробилося вміння приймати спільні рішення;
∙ поліпшились уміння спілкуватися, доповідати;
∙ якісно змінився рівень сприйняття учнями біологія – він набув особистісного сенсу, замість “вивчити”, “запам’ятати” стало “обдумати”, “застосувати”;
∙ якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.
Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.
Пропоную правила роботи в малих групах, які допоможуть організувати свою роботу зі школярами.
1. Швидко розподіліть ролі в групі. Визначте, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Намагайтесь виконувати різні ролі.
Головуючий(спікер):
∙ зачитує завдання групи;
∙ організовує порядок виконання;
∙ пропонує учасникам групи висловитись по черзі;
∙ заохочує групу до роботи;
∙ підбитває підсумки роботи;
∙ за згодою групи визначає доповідача.
Секретар:
∙ веде коротко й розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
∙ як член групи має бути готовим висловити думку групи при підбитті підсумків або допомогти доповідачеві.
Посередник:
∙ стежить за часом
∙ заохочує групу до роботи
Доповідач:
∙ чітко висловлює думку, до якої дійшла група;
∙ доповідає про результати роботи групи.
2. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.
3. Дотримуйтесь правил активного слухання, головне – не перебивайте один одного.
4. Обговорюйте ідеї, а не учнів, які висловили цю ідею.
5. Утримайтесь від оцінок та образ учасників групи.
6. Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка й вона має право на існування.
Я часто використовую на уроках групові форми навчання. Наприклад:
Тема: Вітаміни, їх значення та збереження в їжі.
Учні діляться на п’ять груп по 5 школярів у кожній . Найкращий учень виконує роль вчителя( діти самі обрали його). Група, яка складається з ді-тей, що вміють малювати, « художники». Вони малюють рослини, багаті на вітаміни. Малюнки « художників» мають бути в жартівливій формі . Орга-нізовують виставку малюнків, характеризуючи свою роботу. Є « агроно-ми », « селекціонери » з вирощування овочів, фруктів, зелені. Їх завдання – розповісти про ці сільськогосподарські культури, які вирощуються у Рівне-нській області. Працівники « тваринництва » виставляють продукти, які містять вітаміни( імітація ). « Фармацевти » розкривають значення вітамін-них препаратів. « Наукові працівники » розповідають про історію відкрит-тя вітамінів: А ,В,С,Д. Далі « вчитель » оголошує конкурс загадок. Ось де-які з них :
За лісом – « го-го », а в лісі « ги-ги ».( горох, гриби.)
Що треба для обіду? ( ложку .)
У жнива гіркі, а в мороз солодкі.Що це за ягідки? (горобина. )
Є рослина в нас така, що від неї кінь скака. ( овес. )
Одне кинув - цілу жменю взяв. ( зерно. )
Кульмінацією є приготування страв із попередньо заготовлених продуктів. Ця робота дітям найбільше подобається.
Тема. Кровообіг. Серце, його будова.
Урок проводиться у вигляді рольової гри. Заздалегідь учні підбирають піс-ні, вірші, загадки про серце. Дійовими особами виступають: Сила , Розум ,
Серце, Наука, Лікар , Учні. Використовуємо «Легенду про Данко» М. Горь- кого. Під час гри розкриваємо досягнення в кардіології ( операції на серці ), а також розглядаємо негативний вплив алкоголю, наркотичних речовин та куріння на роботу серцево-судинної системи. Цей урок надзвичайно ціка-вий і потребує ретельної підготовки.